Монархічний союз Англії та Шотландії, що відбувся 1603 року, був доповнений століттям пізніше Актом про союз (1707 року), який, згідно з укладеним трохи раніше Договором про унію, остаточно об’єднав Англію і Шотландію в Королівство Велика Британія (англ. Kingdom of Great Britain).
У XIII столітті Англія завоювала Уельс, а на початку XVIII століття об’єдналася в союз із Шотландією, сформувавши Королівство Велика Британія. Під час Індустріальної революції Велика Британія керувала величезною імперією, маючи володіння на всіх континентах.
Англія стала називатися Великою Британією після того, як до її складу увійшли всі держави острова Британія. Титул володарки морів Британія отримала після того, як змогла розбити іспанський флот у морській битві.
Історія Великої Британії бере свій початок 1 травня 1707 року, з моменту злиття Англії та Шотландії в єдину державу – Королівство Великої Британії (Kingdom of Great Britain), із загальними законодавчими зборами внаслідок ухвалення Акту про унію. Про історію Англії до 1707 року див. статтю Історія Англії.