Ці звірята пересуваються стрибками на задніх лапах і можуть розвивати швидкість до 50 км/година. У тушканчиків характерний географічний деморфізм. У напрямку на південь вушні раковини тварин стають довшими, а забарвлення спини світлішає з півночі на південь та із заходу на схід.
Вони єдині, хто пересувається на двох ногах, відштовхуючись одночасно обома задніми лапками. Більше того, ці звірята, як і людина, можуть ходити і бігати, спираючись лише на одну ногу, то на ліву, то на праву.
Тушканчиків можна зустріти як у піщаних, так і в глинистих та щебнистих напівпустелях та пустелях. Це типово нічні та сутінкові тварини, які день проводять у норах. Але в Казахстані (Мангістауська область) проживають типово денні тушканчикивиходять з нір пізно вранці і зникають до заходу сонця.
Задні ноги у цих гризунів довгі та сильні. З їх допомогою тушканчики стрибають на відстань до трьох метрів. Це в 20 разів більше за довжину тіла звірка.