Для кількісного оцінювання рівня ризику використовується визначають можливі зміни показників ефективності проекту в умовах тих чи інших несприятливих для інвестицій подій. Таким показником може бути середньоквадратичне відхилення (σ), коефіцієнт варіації (CV), ß-коефіцієнт (“бета”), або експертні оцінки.
Фінансові ризики інвестиційної діяльності пов'язані із неможливістю досягнення цілей певних складових фінансового плану проекту: обсяги фінансування та їх джерела; негативний фінансовий стан учасників проекту; затримка фінансових коштів від реалізації продукції; можлива неплатоспроможність покупців; власні фінансові …
За сферами прояву виділяють такі види інвестиційних ризиків: а) реального інвестування, фінансового інвестування; б) систематичний (або ринковий), несистематичний; в) економічний, політичний; в) соціальний, екологічний.
Результатом співвідношення між ризиком та доходом є те, що інвестування відбувається тоді, коли очікувана дохідність буде достатньо високою для того, щоб компенсувати інвестору ризик.
Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Управляти ризиками можна двома методами: контроль за ризиком і фінансування ризику. Контроль за ризиком або метод мінімізації збитків може здійснюватися за допомогою диверсифікації, ухиляння від ризику, запобігання збиткам, мінімізації втрат і передачі контролю за ризиком.
Для з’ясування спроможності проекту аналізують звіти про рух грошових коштів підприємства. Це дозволяє детальніше оцінити економічний статус підприємства, визначити, чи вистачить коштів для реалізації проекту. Якщо недостатньо, розглядають варіанти з кредитуванням або …