Тобто ми маємо той випадок, коли основа іменника закінчується на букву "н". За допомогою суфікса "н" утворюємо від іменника відповідне прикметник: старовинний. В отриманому прикметнику пишеться "нн", оскільки одна "н" взята з основи іменника, інша "н" – це доданий суфікс.
Дві літери н пишуться: 1) у прикметниках, утворених за допомогою суфікса –н– від іменників з основою на –н; 2) у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -онн-, -енн-.
Все просто – друга Н – це і є суфікс. Справа в тому, що прикметник це походить від іменника «старина», а не прикметника.старий», як це могло б здатися на перший погляд.