Підвищення температури тіла до 39,5–40,5°С, яке супроводжується ознобом, явищами інтоксикації (ломота в тілі, головний біль). Триває, в середньому, від 7 до 13 днів Біль у м'язах. Якщо в перший день захворювання вона носить дифузний характер, то далі превалює локалізований біль у литкових м'язах.
У перші дні хвороби діагноз можна підтвердити знаходженням лептоспір при мікроскопії в темному полі — крові (взятої під час гарячки, краще з пальця або мочки вуха), сечі (з 6-7-го дня захворювання), у спинномозковому лікворі (за наявності ознак менінгіту).
При лептоспірозі завжди уражаються нирки, що клінічно проявляється болем у попереку, позитивним симптомом Пастернацького, а при розвитку гострої ниркової недостатності зменшується діурез (аж до анурії).
Шляхи зараження Найбільш частий механізм передачі – контактний. Захворіти на лептоспіроз можна під час купання в водоймах, при контакті з інфікованими тваринами. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи або рани на шкірі або слизові оболонки (очі, ніс, рот).
Захворілий скаржиться на головний біль, болі у м'язах, світлобоязнь, відсутність апетиту. Обличчя у нього одутле, очі червоні, з крововиливами, на губах можуть бути герпетичні висипання.
Хворі скаржаться на сильний головний біль та слабкість, з'являються пожовтіння та болі в литкових м'язах, вражаються нирки та печінка. У перші дні хвороби діагноз можна підтвердити виявленням лептоспір при мікроскопії крові .
Лептоспіро́з (англ. leptospirosis, син. хвороба Вейля або Вейля-Васильєва, хвороба Лансере-Матьє, хвороба Фідлера, гарячка Форт-Брегг, іктеро-геморагічна гарячка, водна гарячка, покісно-лугова …