Одного разу Іван із батьком везли графа в гості повз монастир. Хлопчик стьобнув батогом ченця, який заснув у возу. Той злякався, впав із воза, коні понесли, і ченця задавило колесами. Уночі Івану з’явився вбитий ним чернець, сказав, що Іванова мати не тільки вимолила його, а й обіцяла богу, і велів іти в монастир.
Флягін розповідає про себе, оскільки йому необхідно було висловитися – його турбували накопичені думки, думи, проблеми. Йому здається, що скоро кінець його нещасного життя, і його розповідь – це своєрідна сповідь. 2. Будучи форейтором, він забив батогом ченця, тож той став з’являтися до нього з пророцтвами.
Справжнє ім’я головного героя – Іван, по батюшці він – Сєвєр’янович, за прізвищем – Флягін . Оскільки голова в нього від народження була велика, то отримав він прізвисько Голован .