Близько ротового отвору розташовані 4 ротові лопаті, забезпечені жалкими клітинами, у них же міститься “палюча” речовина, яка слугує для оборони і для добування їжі. Оскільки медуза здебільшого (95-99 %, залежно від виду) складається з води і не має скелета, її життя на суші неможливе.
Більшість медуз приховують у своєму спокусливому желеподібному тілі жалкі клітини – нематоцити, що виробляють отруту, яка необхідна медузам для захисту від ворогів і вбивання здобичі.
У момент “укусу” купальник відчуває сильне печіння, за кілька хвилин шкіра на місці дотику щупальця червоніє, іноді вкривається пухирями. Відчувши “опік”, потрібно негайно вийти з води, тому що вже через 10-15 хвилин настає слабкість, стискаючий біль у грудях, утруднене дихання, нудота.
Медузи не кусають і не жалять – їхній організм не має потрібних для цього частин. Вони стрекаються – як це робить кропива. Стрікальні клітини з отрутою у них призначені для паралізації дрібної живності для харчування. Знаходяться вони на щупальцях.