Запорізькі козаки, запоріжці – частина козацтва Подніпров'я, на території сучасної України, що на 1555 рік мали низку розрізнених військових укріплень («містечка» або «січі» (засіки)) та поселень (хутори, зимівники) за дніпровськими порогами (Запоріжжя), поза зоною юрисдикції будь-яких держав (Дике поле …
На острові Мала Хортиця (острів Байда) у 1552 році волинським князем Дмитром Вишневецьким був закладено дерев'яно-земляний замок. Дмитро Яворницький називає цей замок Хортицької січкою. Знаходилася вона неподалік пасовищ Кримського ханства (на р. Кінські Води / сучасн.
за національності 78% козаків були росіянами, 17% – українцями, а 5%, що залишилися, припадали на зарахованих до козацтва калмиків, осетин, татар, бурятів, монголів і якутів. Отаманом всіх козацьких військ зазвичай з 1827 р. вважався спадкоємець престолу.
Серед козаків, зокрема запорізьких, дуже високий престиж мав рідну українську мова.