ДЕСЯТИНА – 1) десята частка доходів великого князя в Київській Русі, яка надавалася для потреб давньорус. соборних церков.
Десятина — старовинна міра земельної площі в Київській Русі, а пізніше в Україні, в Росії і Білорусі. Церковна десятина — десята частина прибутків, яку сплачують головним чином на користь церкви.
Спершу десятиною вважався квадрат землі, сторона якого дорівнювала 50 саженів, тобто 0,1 версти (звідси й назва). Межовою інструкцією царського уряду 1753 року визначено розмір десятини у 2400 кв. саженів, що становило 10 925 м², тобто 1,0925 га.
У Старому Заповіті про десятину вперше згадується в історії про патріарха Авраама, який передав десяту частину військової здобичі Мелхіседеку, царю Саліма і священику: «Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!» І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.» (Бут. 14: 20).
Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках на території Київського дитинця князем Володимиром Святославичем, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки й походить назва церкви.
Біблія показує нам, що гроші – це частина нашого життя. Тому потрібно, щоб гроші служили нам, а не ми служили грошам. Тобто потрібно витрачати, щоб жити, а не жити, щоб заробляти. Дуже важливо, щоб гроші не зайняли в нашому серці те місце, яке повинен займати Бог.
Урок зі всесвітньої історії для 7 класу на тему "Узагальнення і тематичний контроль за розділом «Середньовічний світ Західної Європи».