У іменниках з суфіксом −еньк (−оньк) початковий голосний суфікс, завжди ненаголошений, передається на листі буквами е (після парних м'яких приголосних і шиплячих, а також після гласних) і про (після парних твердих приголосних): татко, донечка, ноженька, душенька, Петенька, Варенька, Серьоженька, Машенька, Зоенька; …
М
- матуся
- малесенький
- дрібненький
- багато
- м'який
- м'ягенько
- м'який
- м'яко
Суфікси -ень, –оньк висловлюють слова у зменшувально-пестливій формі. Правопис цих суфіксів: "-ень" – пишеться, якщо попередня приголосна м'яка; "-оньк– пишеться, якщо попередня приголосна тверда. Іноді слово, може бути у двох варіантах, як у суфіксом –еньк, так і з суфіксом –оньк.
Таких слів у російській мові багато. Наприклад, лисиця – лисонька, кішка – кисонька, береза - березонька, коза – козонька, діва – дівча, баба – метелик, голова – головонька, лапа – лапонька, кухня – кухонька, яблуня – яблунька, Ліза – Лизонька.