Ви́гук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда. Вигуки вживаються у художніх творах і служать засобом виразності: О, там будуть гори високі!.
Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. Вони відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій (поєднувати інші слова, надавати їм інших смислових відтінків тощо).
Теорія:
- Через дефіс пишуться вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно. …
- Разом пишуться вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень. …
- Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо.
ох, ах, о, пхе, ух, іч, ет, тьху, ура!
ВИГУК — особлива незмінна частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх. заклик, наказ, сигнал, спонукання до дії, мовчання, згоди та ін. До вигуків волевиявлення зараховують й етикетні формули: добридень. пробачте, бувайте, прощавайте, будь ласка та ін.
· Сайт СловаЗБукв.онлайн — безкоштовний онлайн сервіс зі складання слів із заданих літер українською мовою. Електронний словник сервісу складається з 271 317 слів. Приклад запиту: р а м я п я з …