Якщо фонема – Абстрактна одиниця, то звук — її цілком конкретна реалізація у мові. І, в відмінність від фонеми, звуки складно відокремити один від одного і практично неможливо вимовити однаково двічі.
Таким чином, фонема – це абстракція, тип, модель звуку, а не сам звук. Тому поняття «фонема» та «звук промови» не збігаються. Можливі й такі випадки, коли дві фонеми звучать як один звук.
φώνημα (звук)) – мінімальна сенсорозрізна одиниця мови. Фонема не має самостійного лексичного чи граматичного значення, але служить для розрізнення та ототожнення значущих одиниць мови (морфем та слів): при заміні однієї фонеми на іншу вийде інше слово (<д>ом – <т>ом);