Якщо раніше колядували за так званим старим стилем – юліанським календарем 24-25 грудня, що припадає на 6-7 січня за григоріанським календарем і до Нового року 1 (14) січня відповідно, то тепер колядники ходитимуть і співатимуть по хатах з 24 (на Святвечір) грудня до 1 січня за новоюліанським церковним календарем, що …
Коляда́ — народно-християнське слов'янське свято в ніч з 24 на 25 грудня за новим стилем на честь початку нового року. Первісно було язичницьким слов'янським святом на честь повороту Сонця на весну. Установлення святкування Різдва Христового цього дня змінило акцент на постать Ісуса Христа і Святки (пор.
Найдавніші задокументовані колядки відомі з часів Римської імперії. Язичницьких складових у сучасних католицьких і протестантських колядок практично не лишилося. Серед східних слов'ян колядки найбільш поширені в українців.
Колядки виникли в дохристиянський період як пісні-віншування бога Коляди, день народження якого справляли в день зимового сонцестояння. Тож спочатку колядки були язичницькими, і в них славили членів родини – господаря, господиню та їхніх дітей, зазначає етнограф Наталя Громова.
Донині колядники ходять із сонцесяйною "з“віздою", що символізує небесне світило. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці величальні пісні на честь народження нового Сонця стали називати колядами, або колядками.
Різдвяні свята в Україні є одними із найважливіших у році. Вони супроводжуються обрядовими піснями, які мають язичницьке коріння. Зокрема, колядками, …