Клітина − структурно- функціональна одиниця живого організму. Це елементарна жива система, яка здатна до самовідтворення. Клітина лежить в основі будови і розвитку всіх організмів, це найдрібніша частина організму, наділена його ознаками.
Кліти́на (лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою).
До складу клітин входять різні хімічні елементи, серед яких переважають Оксиген, Карбон, Гідроген та Нітроген. У клітинах містяться неорганічні та органічні сполуки. До органічних належать білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти та мінеральні солі.
Клітини — найменші частинки живих організмів, з яких побудовані їхні тіла. Усі організми складаються з клітин. Клітини, як і організм, який вони утворюють, живляться, дихають, ростуть, розмножуються.
Клітина — складна біологічна система, до складу якої входять ядро, мембрана, цитоплазма й органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, мітохондрії, лізосоми, клітинний центр.
Клітина (від латин. cellula — комірка) — це структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний обмін речовин та здатність до відтворення.
Кліти́на (лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два …