Економічний район — географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, що виділяється за ознаками природно-географічного, виробничого і трудового потенціалів, спеціалізації і рівня розвитку господарства, особливостями економічної ситуації.
В країні відсутня єдина загальноприйнята схема районування, існували різні варіанти, котрі базувалися на наявному адміністративному поділі, проте переважна більшість науковців соціально-економічної географії окреслили 9-ть районів.
Є і інші визначення економічного поняття економічного району. Спільними для них є такі ознаки: територіальна цілісність, спеціалізоване господарство, його комплексність, тісні внутрішньорайонні і міжрайонні економічні зв'язки, особливість економіко-географічного положення.
Причорноморський район, крім цього, має найбільш розвинуте портово-морське господарство в Україні. Донецький економічний район є найбільшим за кількістю населення і середнім за площею території районом України.
Академік К. Воблий (1876—1947) — один із засновників Української енциклопедичної географії — досліджував історію народного господарства, розвиток і розміщення продуктивних сил України, розробив схему її економічного районування.
Державний, приватний та неприбутковий сектори
Економічні райони України — територіальна організація та управління господарством України, котре передбачає розподіл території з урахуванням об’єктивних закономірностей територіального поділу праці, формування територіально-виробничих комплексів, етнічних та історичних …