Як тільки настала зима, Ладозьке озеро вкрилося льодом, і по ньому збудували автомобільну дорогу від Коккорева до Кобони — 27 км. Вантажі залізницею йшли до станції Войбокало, а потім вантажилися на автомобілі, які їхали 32 км першою ділянкою Дороги життя — до Кобони, а потім льодом до Коккорева.
«Дорога життя– під час Великої Вітчизняної війни єдина транспортна магістраль через Ладозьке озеро. У періоди навігації працювала, здійснюючи перевезення по воді, під час льодоставу – по льоду озера. Пов'язувала з 12 вересня 1941 року по березень 1943 року блокадний Ленінград з країною.
Дорога життя – єдина транспортна магістраль, що зв'язувала блокадний Ленінград із країною та проходила Ладозьким озером.
Але своя назва «Дорога життя» отримала взимку 1941-1942 років, коли по льоду Ладозького озера вдалося налагодити доставку продовольства до голодуючого міста, де добові норми видачі хліба впали до історичного мінімуму: 125 г – за карткою службовця, утриманця або по дитячій та 200 г – для тих, хто …